*
"Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!"
(Біблія, Мт. 6:21)
*
Не зАвжди сонце про тепло свідкує,
І посмішка - це не завждИ любов, -
Один з лукавством потайки бунтує,
Й не добрий замір має - лити б кров.
Порою друг прихильніший за брата.
Буває зрада друзів і братів.
І тішить когось його скромна хата,
А інший стогне навіть між дворців.
Хтось мало має і за те є вдячним,
А хтось багатий й з хтивістю без меж.
Один буває все життя ледачим,
Хтось працьовитим. Та кінець є всеж!
Одним лиш цінна ця земна дорога,
А інших притягають небеса.
І серце й розум в когось прагне Бога,
А хтось не вірить в власного Творця.
Хтось є злоокий, в когось добрі очі.
Хтось є смиренний, інший гордим є.
У когось дні, як день, в когОсь дні - ночі.
І плаче хтось: чи правда ще живе?
Та прийде час.., - І зовсім не важливо,
Що ти не віриш, що прийде той день, -
Коли Господь весь світ на два розділить:
Чужих, не знанних і Своїх дітей.
Відкриє те, що учинилось в тайні.
Утре з очей принижених сльозу.
Бог знає тих, котрі Йому слухняні,
Отих, хто покорилися Христу.
Радій, земля, Господь є справедливим!
Втішайсь любов'ю, милістю Його.
Усіх-усіх спасти бажає дивом!
Прийми Христа і благодать Його!
Найбільше щастя на земній дорозі -
Повірити у Господа Христа.
Бо щастя вічне криється у Бозі.
Найбільший скарб - Ісус й Його Слова!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Далеко – далеко . - Николай Зимин В край тот , я не скрою ,
Тяжело дойти
Грешною душою
С горечью в груди .
Но я верю , будем
Там мы , друг , с тобой ,
Пусть порой и любим
Грешный и земной .
Пусть твердит слепая ,
Глупая душа ,
Что она , дру г , рая
В небе не нашла .
Знаю , ту дорогу
Нелегко найти .
Но на небо , к Богу ,
Нужно нам идти ...
Поэзия : Спешу простить . - Николай Зимин Спешу скорей простить и полюбить ,
И прячась в складках зыбкого тумана ,
Всем существом пытаюсь позабыть
Ошибки прошлого обмана .
Иду один , невидимый толпе .
Непризнаный , неведомый , забытый ...
И лает пес холеный в поводке ,
Выпучивая взгляд свой нагло – сытый .
