И каждый день я прихожу к столу
И для себя там что-то я беру:
С капустой или с мясом пирожок,
Сорвавшийся с цветочка лепесток,
Горячий и пахучий чебурек,
А может, запах йода и аптек,
Усталый, рюмку водки проглочу
И от жены упреки получу.
И от всего, я знаю, будет прок,
Когда в кулинарии знаешь толк.
Поймаю птицу Феникса за хвост,
На нем не установлен еще ГОСТ,
Поглажу кошку, внюхаюсь в кусты,
Чтоб я ни взял, то все Твои дары
Или вступлю в неспешный разговор,
Иль поступлю совсем наперекор.
Иль отмочу соленое словцо,
Нарежу аппетитное сальцо.
И юг, и запад, север и восток
Украсили кулинарией стол,
И сладок каждый мне вина глоток,
И крошки тихо падают на пол.
Я все вкушаю, пробую на вкус
И уксус, и крапиву, и арбуз
За все я благодарен, чтоб ни ел,
Ведь помню я, как под столом сидел.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
